Робота із кабінетом постачальника даних
Вхід у кабінет постачальника
Для того щоб потрапити у кабінет постачальника, спочатку необхідно увійти у систему натиснувши «Вхід» (1), ввести логін та пароль користувача (2), натиснути «Вхід» (3).
Рис. Форма входу в користувача у систему
Після входу, треба натиснути на іконку профілю та обрати «Кабінет постачальника»
Рис. Кнопка входу до кабінету постачальника
Кабінет постачальника
Для того, щоб подати заявку на створення набору даних, необхідно натиснути на відповідну кнопку у кабінеті.
Рис. Кнопка подачі заявки на створення набору даних
Після цього відкриється форма яка буде містити наступні поля.
№ | Назва поля | Коментар | Приклад вводу |
---|---|---|---|
1 | Назва набору даних | В текстовому полі зазначається назва набору | Реєстр навчальних закладів |
2 | Частота оновлення | Обирається частота із випадаючого списку | Нерегулярно |
3 | Підстава та призначення збору інформації | В текстовому полі зазначається підстава для створення набору даних | Згідно подання №342 |
4 | Ключові слова | Через Enter зазначається перелік ключових слів для точнішого пошуку набору у реєстрі наборів даних | Школа, ВНЗ, освіта… |
5 | Короткий опис | В текстовому поля зазначається короткий опис набору даних | Реєстр навчальних закладів станом на 2023 рік |
6 | Сфера діяльності | В текстовому поля зазначається сфера діяльності до якої належить набір даних | Освіта |
7 | Головний розпорядник | В текстовому полі зазначається розпорядник | Обласна рада міста … |
8 | Структурний підрозділ | В текстовому полі зазначається структурний підрозділ | Департамент освіти |
9 | Відповідальна особа | В текстовому полі зазначається відповідальна особа за наповнення набору даних | Місюра Катерина Олегівна |
10 | Контактні дані | Зазначається номер телефону | +380 68 686 86 |
11 | Ведення бази комунікацій | test@gmail.com | |
12 | Набір даних | Файл для завантаження документів | Завантажується документ із прикладом структури реєстру (які мають бути колонки, стилі, типи тощо) |
Після додавання, набір даних з’явиться к списку із статусом «Не опрацьовано». Для наповнення набору, адміністратор повинен опрацювати заявку.
Рис. Відображення новоствореного набору даних у кабінеті
Робота із заявками на ведення набору даних
Для прийняття заявки на створення набору даних, адміністратор має зайти у відповідну підсистему «Кабінет постачальника геоданих» та перейти у реєстр «Заявки на ведення набрів даних»
Рис. Доступ до реєстру заявок на ведення наборів даних
Для опрацювання заявки, необхідно перейти у картку набору, натиснувши на назву набору даних
Рис. Перехід у картку набору даних
Картка набору виглядає таким чином:
Рис. Фрагмент форми додавання нового об’єкту
В картці можна відредагувати паспорт набору даних та завантажити регламент набору, натиснувши відповідні кнопки.
Щоб опрацювати заявку на створення реєстру, необхідно натиснути на «Створити набір», після чого відкривається вікно, яке має наступний вигляд:
Рис. Форма створення набору даних
№ | Назва поля | Коментар | Роз’яснення |
---|---|---|---|
1 | Назва набору українською | В текстовому полі зазначається назва набору | Назва набору даних яку задає адміністратор |
2 | Група | Із випадаючого списку обирається група до якої буде належати набір | Список груп береться із реєстру «Групи» адміністративної частини |
3 | Тип вихідних даних | У радіо-боксі обирається яким чином створиться набір даних | Обирається між «Нова таблиця», «Файл», «Існуюча таблиця в БД». Нова таблиця – адміністратор вручну створює таблицю із зазначенням параметрів усіх колонок Файл – працює по принципу завантаження у форму excel файлу, після чого у формі автоматично відображається структура набору із можливістю редагування колонок Існуюча таблиця в БД – із випадаючого списку обирається таблиця із бази даних у якій знаходиться система |
4 | Колонки | Таблиця яка заповнюється необмеженою кількістю об’єктів | Натиснувши «Додати», відкриється модальне вікно для заповнення параметрів колонки набору даних (детальніше про параметри колонок у п.4.3.1) |
5 | Тип геометрії | Обирається згідно класифікатору | Зазначається яким типом геометрії будуть зазначатися об’єкти на карті. Доступний вибір між точкою, лінією та полігоном |
Приклад заповненої форми набору даних:
Рис. Додавання фото об’єкта
Заповнивши форму натискаємо . Після цього у карті відобразиться структура набору даних.
Рис. Структура набору даних у картці
Для налаштування стилю відображення набору даних, необхідно перейти у підсистему «ГІС сервер» та обрати редактор. У самому редакторі обрати набір даних якому треба налаштувати стиль.
Рис. Вигляд редактору у якому налаштовуються стилі набору даних
Ручне налаштування колонок набору даних
Для додавання нових колонок у набір даних, натискаємо додати у таблиці «Колонки»
Рис. Кнопка для додавання нової колонки у набір даних
Після натиснення відкриється нове модальне вікно, яке має наступний вигляд:
Рис. Форма для додавання нової колонки у набір даних
- Назва колонки українською – зазначається** назва колонки українською мовою, наприклад «Назва навчального закладу».
- Тип колонки – обирається який типо колонки має бути колонка що додається. Для вибору доступні:
- Text – текстове поле;
- Select – випадаючий список (при виборі з’являється нове поле «Домени» у вигляді таблиці, де додаються варіанти які будуть з’являтися у випадаючому списку);
- Код домена – зазначається унікальний ідентифікатор селекту;
- Назва домена – зазначається текстове значення селекту;
- Колір – зазначається код кольору іконки;
- Іконка – зазначається посилання на іконку.
Крім того, тип колонки «select» підтримує можливість додавання вже існуючого випадаючого списку з заповненими варіантами. Для цього після вибору колонки типу "select” потрібно заповнити поле «Класифікатор», в яке вводиться назва файлу класифікатора/селекту з бази даних (наприклад класифікатор «addr.address_id_full»), у такому випадку поле “домени” заповнювати не потрібно, оскільки вибрано вже існуючий селект, і при додаванні нового об’єкту до набору в полі типу «select» підтягнуться варіанти адрес.
- Date – віджет дати;
- Yes/No – верифікація об’єкту;
- Badge – бейдж який обирається із випадаючого списку (при виборі з’являється нове поле «Домени» у вигляді таблиці, де додаються варіанти які будуть з’являтися у випадаючому списку);
- Код домена – зазначається унікальний ідентифікатор селекту;
- Назва домена – зазначається текстове значення селекту;
- Колір – зазначається код кольору іконки;
- Іконка – зазначається посилання на іконку.
- Number – числове поле;
- Tags – поле** із зазначенням ключових слів;
- Geom – поле із картою де зазначається геометрія об’єкту.
- Поле обов'язкове – чек-бокс чи зазначати додану колонку обов’язковою до заповнення;
- Приховати в таблиці – чек-бокс чи виводити дану колонку у таблиці, або приховати її по замовчуванню;
- Додати фільтр – чек-бокс чи створювати поле фільтру по даній колонці у панелі фільтрів.
Заповнивши всі поля натискаємо . Колонка з налаштованими параметрами буде додана у загальний список колонок.
Наповнення набору даних користувачем
Після того як адміністратор опрацював заявку на створення набору даних, у користувача з’являється можливість наповнити набір даних об’єктами із кабінету постачальника на публічній частині. Для цього необхідно натиснути на назву необхідного набору даних у кабінеті постачальника, після чого користувач перейде до набору даних
Рис. Реєстр об’єктів набору даних у кабінеті постачальника
Для наповнення набору доступні дві функції:
- Додавання об’єктів через форму;
- Додавання об’єктів через імпорт файлів у форматі .geojson, .xls, .shp та .csv.
При наповненні вручну, необхідно натиснути на кнопку , після чого відкриється форма із ідентичними полями, що додавалися при створенні набору даних. Після заповнення усіх полів, натискаємо зберегти і новий об’єкт з’явиться у реєстрі об’єктів.
Рис. Приклад доданого об’єкту у набір даних
При наповненні за допомогою імпорту, необхідно натиснути на відповідну кнопку і завантажити файл із ідентичною до набору даних структурою.
Після додавання об’єкту, у користувача є можливість перейти до картки об’єкту, натиснувши на запис у першій колонці (перша колонка може містити будь-яке значення, але не залежно від цього, картка об’єкту завжди буде прив’язана до першої колонки набору даних). Картка об’єкту буде мати подібний вигляд, відрізняючись лише інформаційним наповненням, в залежності від структури набору даних:
Рис. Приклад доданого об’єкту у набір даних